Вони займають 6-е місце за поширеністю:
З огляду на велику поширеність захворювання, це питання детально вивчається сучасною наукою. Вчені проводять дослідження, вивчаючи фактори ризику, методи лікування та реабілітації. Актуальною проблемою при цьому є відновлення голосу після видалення гортані.
Причини, за якими розвивається рак гортані, можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми:
Сьогодні для докторів головним пріоритетом є органозбереження. Вони прагнуть не просто врятувати хворому життя, а й зберегти її якість. Тому проводяться активні дослідження по винаходу консервативних методів лікування, зокрема, локальної хіміо- та радіотерапії. Також віддається перевага щадним операціями, при яких видаляється лише пухлина, а гортань зберігається хоча б частково. Однак варто сказати, що такі сценарії лікування можливі лише при виявленні раку на ранніх стадіях.
Незважаючи на активну розробку консервативних методик, найефективнішим донині вважається хірургічне лікування раку гортані. Однак міра втручання може відрізнятися, залежно від ступеня ураження. Застосовуються різні методи резекції, що відрізняються по напрямку розрізу, обсягом і формою віддаленій частині гортані:
Всі ці операції мають істотний недолік – разом з ураженими тканинами органу неминуче видаляються і здорові. Це призводить до повної або часткової втрати голосових функцій – через неповне змикання виникає дефект голосової щілини.
Найбільш щадним методом на сьогоднішній день можна назвати хордектомію із застосуванням електротермоадгезіі. Тобто, після видалення уражених ділянок, живі тканини зв’язуються між собою шляхом електричної термообробки. Цей процес складається з трьох етапів:
Принцип полягає в тому, що на певні ділянки впливають електричною напругою, в результаті тканини нагріваються, тісно з’єднуються між собою, утворюючи міцні шви.
Ще в 2010-2012 роках в Україні було проведено дослідження, в якому взяли участь 29 пацієнтів віком 40-72 років. Всім було поставлено діагноз рак горла, лікування проводилося хірургічним методом хордектомії з електрозварювання. Метою експерименту було встановити вплив даного втручання на голосову функцію, виявлення наслідків та успішних методів реабілітації голосу.
У більшості пацієнтів, які взяли участь в експерименті, спостерігалося помітне погіршення голосових функцій:
Після операції у учасників дослідження змінилися і самі характеристики голосу:
Для відновлення голосових функцій в рамках дослідження, починаючи з 9-10 дня, починали застосовуватися комплексні реабілітаційні заходи. Вони включали в себе медикаментозну терапію і корекційні заняття. Реабілітаційна робота складалася з вправ на:
Поступово завдання ускладнювалися, що дозволяло закріплювати і автоматизувати голосові навички. При цьому враховувався загальний стан пацієнта, особливості протікання захворювання, ступінь ураження і сформованості голосу. Процес реабілітації проходив поетапно – з поступовим ускладненням завдань.
Тривалість реабілітаційного періоду склала 2-3 тижні, при цьому завдання з фонопеда доповнювалися домашніми тренуваннями. Робота проводилася з кожним учасником індивідуально, при цьому навантаження видавалися йому дозовано і рівномірно. В середньому один сеанс тривав 20-40 хвилин.
Результати дослідження після 20-25 для реабілітації виявилися вельми втішними:
За результатами обстеження можна зробити висновки, що реабілітаційні заходи після операції на гортані дають позитивну динаміку. Після занять ступінь сформованості голосу у пацієнтів зросла. На успішність цього процесу вплинули такі фактори, як ступінь хірургічного втручання, загальний стан організму, рівень ураження голосових функцій.
Наука не стоїть на місці, тому винаходяться нові методи лікування раку гортані і реабілітації голосу. Але поки з упевненістю можна сказати, що чим раніше виявлено захворювання і вжито заходів, тим вище шанси зберегти голосову функцію!